- покріплювати
- —————————————————————————————покрі́плюватидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покріплювати — юю, юєш і покріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., покріпи/ти, плю/, пи/ш; мн. покріпля/ть; док., перех., розм. Те саме, що підкріплювати … Український тлумачний словник
покріпити — I іплю/, і/пи/ш; мн. покрі/пля/ть; док., розм. Те саме, що покріпитися I. II див. покріплювати … Український тлумачний словник
покріплювання — я, с., розм. Дія за знач. покріплювати … Український тлумачний словник
покріпляти — див. покріплювати … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
решетити — ечу/, ети/ш, недок., перех. 1) розм. Пробивати дірки в багатьох місцях. 2) буд., заст. Прикріплювати, прибивати лати поперек кроков перед покриттям покрівлі соломою; латувати … Український тлумачний словник
розкривати — а/ю, а/єш, недок., розкри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Піднімаючи або знімаючи, відсуваючи кришку, ляду тощо, робити вільним доступ усередину чого небудь. || Розводити, розсувати стулки дверей, вікна, віконниці тощо. 2) Скидати, зривати… … Український тлумачний словник